Що потрібно для ефективної та доступної рентгендіагностики

Україні потрібні новітні технології та спеціалісти для їх впровадження

Ми впевнені у нашій перемозі і маємо думати про відновлення країни після закінчення війни, але не знаємо, як довго вона триватиме. Вже зруйновано десятки медичних закладів та тисячі житлових будинків, багато мостів і доріг, пошкоджено іншу інфраструктуру. Зменшилась і кількість персоналу, нестача якого відчувалася і до війни.

Покращувати ситуацію з рентгенодіагностикою потрібно буде в умовах зруйнованої інфраструктури, дефіциту кадрів та обмежених ресурсів.

Які новітні технології можуть підвищити ефективність рентгенодіагностики?    Навесні минулого року Всесвітня Організація Охорони Здоров’я разом з Міжнародним Товариством Радіології  провели спільний вебінар із променевої діагностики туберкульозу, на якому було повернуто пріоритетну роль в діагностиці цього захворювання цифровій рентгенографії.

  Це стало можливим саме завдяки впровадженню в клінічну практику новітніх технологій, а саме:

– цифрової візуалізації рентгенівських зображень;

– портативних рентгенівських апаратів;

– телерентгенології;

– штучного інтелекту.

Слід додати появу високочастотних рентгенівських генераторів з ємнісними та акумуляторними накопичувачами, що дозволяє живлення від  електричної мережі 220 В, а також рентгенодіагностичних систем з режимом томосинтезу, які за своїми можливостями наближаються до комп’ютерних томографів.

Чи є ці технології в Україні?

 Так, але мало і ситуація виглядає наступним чином.

1. Цифрова технологія візуалізації рентгенівських зображень.

Сьогодні пріоритетним завданням є повний перехід до цифрової технології без чого неможливе впровадження в рентгенодіагностику інших новітніх технологій, але поки що переведено менше половини обладнання, хоча згідно спільного наказу Державної інспекції ядерного регулювання  та Міністерства охорони здоров’я України №51/151 2017 року обстеження органів грудної клітки (ОГК) мають виконуватися з використанням тільки цифрової технології.

В останні роки для бюджетних медичних закладів було закуплено багато цифрових рентгенодіагностичних комплексів та цифрових детекторів.

Проте їх ефективно використовують лише у поодиноких рентгенівських кабінетах через недостатню підготовку персоналу, яка часто обмежується лише інструктажем щодо призначення  органів керування і демонстрацією процесу отримання зображень.

 Методологія вибору експозиції та отримання якісного зображення, можливості постпроцесінгу, дистанційної роботи рентгенолога, а також варіанти передачі зображень часто залишаються поза увагою. Персонал не дуже опікується питанням якості, оскільки сучасні цифрові рентгенівські системи, як правило, мають рентген-експонометр та програмне забезпечення (ПЗ) для автоматичної оптимізації якості зображення, а коли потрібно передати зображення, фотографує зображення на моніторі і передає його за допомогою месенджера. При цьому втрачається значна кількість діагностичної інформації і тому назвати цей варіант дистанційного опису зображень телерентгенологію не можна! А самостійно працювати над правильним вибором експозиції, опановувати постпроцесінг та налагоджувати дистанційну роботу персонал, як правило, не має часу та мотивації. 

Згідно 93-й публікації Міжнародної Комісії з Радіаційного Захисту у цифровій рентгенодіагностиці якісним вважається зображення, яке дозволяє вирішити клінічну задачу з мінімальним опроміненням пацієнта. Бездумне використання рентген-експонометра та спеціального ПЗ не забезпечує високу якість рентгенівських зображень.

2. Використання портативних рентгенівських апаратів (ПРА).

 Легкі цифрові РДК (ЛЦРДК) можуть бути в невеликих медичних закладах, наближених до пацієнтів, навіть в амбулаторіях, тому що є недорогим обладнанням і не потребують рентгенівських кабінетів.

 На питання, чи ефективна цифрова рентгенографія для діагностики COVID-19, Американський Коледж Радіології відповів так, якщо вона виконується у закладах первинної медичної допомоги.

Яка потужність ПРА доцільна для їх ефективного використання? 

Рентгенографія легень та кінцівок складає близько 80% від всіх досліджень, для яких не потрібна значна потужність. Навіть рентгенографія поперекового відділу хребта може виконуватися за допомогою моноблочного випромінювача потужністю 2.0 кВт. Для отримання якісних знімків пацієнтів із надлишковою вагою, ефективніше компресія, ніж збільшення потужності випромінювача. 

Давно відомі палатні «Армани» мали вихідну потужність 1.5 кВт та коефіцієнт корисної дії (ККД) менший 0.25, а ККД сучасних ПРА більший 0.5, тому вони мають більший радіаційний вихід та кращу якість рентгенівського проміння.  

3. Телерентгенологія – засіб компенсувати дефіцит кадрів. 

 До війни в Україні було 10.0 тис. одиниць радіологічного обладнання, близько 3000 рентгенологів та менше 7000 рентген-лаборантів. Нестача спеціалістів останні роки все помітніше, є райони, де немає жодного рентгенолога. Телерентгенологія може компенсувати кадровий дефіцит, але про її широке використання в країні сьогодні не можна говорити. Є лише поодинокі приклади дистанційної роботи радіологів, здебільшого у приватних медичних закладах.

 Майже 90% рентгенодіагностичного обладнання знаходиться у рентгенівських відділеннях, де хоч один рентгенолог є, і тому передавати кудись рентгенівські зображення не потрібно, але концентрація обладнання не сприяє доступності. 

Натомість оснащення портативними апаратами центрів первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) і телерентгенологія, тобто «децентралізація» рентгендіагностики, значно покращує її доступність. 

4. Використання рентгенівських джерел живлення з накопичувачами енергії.

Більшість сучасних рентгенодіагностичних апаратів оснащається пристроями живлення з акумуляторними чи ємнісними накопичувачами, що дозволяє їх живити від стандартної однофазної мережі 220 В. Не тільки портативні, але й пересувні та стаціонарні рентгенівські апарати з високочастотними  генераторами з вихідною потужністю 32 та 50 кВт. 

5. Цифровий томосинтез (ЦТ). 

Томосинтез є новітньою технологією рентгенівської візуалізації, який став вдалим компромісом між рентгенографією та комп’ютерною томографією (КТ).

 ЦТ з’явився у ХХІ сторіччі спочатку для діагностики патології грудної залози, а згодом знайшов застосування і у загальній рентгенодіагностиці. 

ЦТ не замінює КТ, але завдяки отриманню додаткової інформації на тому самому обладнанні, де виконано первинне дослідження, дозволяє рентгенологу аналізувати звичні для нього рентгенівські зображення тільки з усунутим ефектом сумації тіней і потреба у КТ значно зменшується.

 Перший рентгенодіагностичний комплекс з режимом ЦТ іноземного виробництва в Україні з’явився у 2015-2016 роках. А сьогодні в країні вже понад 20 РДК з ТЗ і українських РДК с ЦТ вже більше, ніж іноземних. Київ став лідером у впровадженні в клінічну практику цифрового томосинтезу: за останні 5 років медичні заклади отримали 16 рентгенодіагностичних комплексів з режимом ТЦ. 

6. Штучний інтелект. (ШІ)

 У світі ШІ все ширше використовується у рентгенодіагностиці, але в Україні досі немає ні нормативної бази, ні будь-яких рекомендацій щодо його впровадження в клінічну практику. Поодинокі дослідження свідчать, що ШІ може реально допомогти рентгенологам аналізувати цифрові рентгенівські зображення органів грудної клітки (майже 70% всього обсягу).

Проміжний висновок. 

Новітні технології для покращення доступності рентгенодіагностики та підвищення її ефективності в Україні не отримали широкого впровадження в клінічну практику або відсутні. Є лише нечисленні позитивні приклади. 

Так, у Києві з 2000 по 2004 рік половину флюорографів було переведено на цифрову технологію і у кожному районі з’явились цифрові рентгенодіагностичні комплекси. Позитивні приклади співпраці менеджерів охорони здоров’я з місцевою владою щодо впровадження цифрової технології є і в інших містах України, зокрема Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Горішніх Плавнях (Комсомольську), Прилуках, Гадячі, Лохвиці, Машівці, Ставищі та ін.

На жаль, останнім часом керівники бюджетних медичних закладів менше дослуховуються до спеціалістів і самостійно визначають, яке рентгенівське обладнання потрібне, що призвело до нераціональних витрат коштів та зниження ефективності рентгенодіагностики. Закуповуються дорого вартісні універсальні рентгенодіагностичні комплекси, на яких потім виконуються тільки рентгенографічні дослідження, або коштовні комплекти, що складаються із аналогового рентгенівського комплексу, цифрового детектора та двох комп’ютерів без спеціального програмного забезпечення, які мають виконувати функції робочих станцій рентген-лаборанта та рентгенолога. При цьому персонал, як правило, не навчають логістиці цифрової рентгенодіагностичної інформації, що не сприяє ефективному використанню рентгенодіагностичного обладнання.

  Забезпечити доступність рентгенодіагностики можна лише в тому випадку, якщо рентгенодіагностичне обладнання буде знаходитися в місці звернення пацієнта за допомогою, а саме у центрах первинної медичної допомоги (ЦПМСД). Встановлення в ЦПМСД легких цифрових рентгенодіагностичних комплексів (ЛЦРДК), які не потребують рентгенівських кабінетів, і використання телерентгенології дозволяє забезпечити виконання майже всіх необхідних рентгенографічних досліджень в місці звернення пацієнта за медичною допомогою, чим скоротити час, необхідний для встановлення діагнозу. Такі комплекси вже працюють в ЦПМСД в різних регіонах України: в Луганській, Запорізькій, Київській, Вінницькій, Одеській та Закарпатській областях.

Наше підприємство поставляє обладнання як в бюджетні (40%), так і у приватні медичні заклади. Ефективність його використання суттєво різниться.   

Щорічне навантаження на обладнання в бюджетних закладах не перевищує 3 тис. досліджень, у приватних – наближається до 5.0 тис., а у рентгенологів-підприємців – перевищує 6.0 тис. Таким чином, для підвищення ефективності та доступності рентгенодіагностики потрібні не тільки нове обладнання, а і ефективний менеджмент. 

Ми не знаємо, коли завершяться бойові дії, але починати відновлювати країну потрібно вже сьогодні, тому працюємо і розпочинаємо проект «Доступна та ефективна рентгенодіагностика», щоб допомогти бажаючим впроваджувати новітні технології в рентгенодіагностиці. Запрошуємо до співпраці центри первинної медико-санітарної допомоги, приватні медичні центри та рентгенологів, які хочуть стати підприємцями і працювати самостійно! Пишіть або телефонуйте нам: +380443884273, teleopticua@gmail.com. Разом ми зможемо зробити рентгенодіагностику доступною та ефективною!